Утро зимнее от ночи кто спросонья отличит?
Мне вставать пора, а солнце просыпаться не спешит.
Умываясь, прогоняю сон студеною водой.
И с молитвою встречаю день, подаренный Тобой!
Мне термометр вновь напомнит: Одевайся, потеплей!
Ведь мороз шутить не любит, берегись, не заболей!
Я послушно все исполню и покину теплый дом.
В темноту шагну я смело, в сердце зазвучит псалом.
Как прозрачен зимний воздух! Как же дышится легко!
Все укрылось чистым снегом. На душе тепло, светло.
Стала скользкою дорожка, но не страшно – с Богом я.
Знаю я, упасть не сложно, но тверда моя нога.
Петр апостол с верой в сердце по воде пойти сумел.
Я по льду шагаю с Богом. Разве в Боге есть предел
Его власти, Его силе, Его милости, любви?
Он хранит меня. Пусть в мире у Него так много дел,
Но я знаю, непременно, хватит сил Его на всех.
Его слово неизменно, обличает зло и грех.
И с душой соприкасаясь, словно солнышко со льдом,
Сердце грешное меняет, грязь смывается. Ручьем
Слезы льются в покояньи и встает душа от сна.
И в лучах Христа сияньи счастье получив сполна,
Принимает Бога в сердце. Ей не ведом больше страх.
Она помнит, что хранима. Она в Божиих руках.
Потому, дорогой скользкой все же смело я иду.
Я Христа держу за руку. С ним не попаду в беду.
Всяк надеющийся в Боге не потерпит стыд и крах.
Если Богу доверяем, то не пустим в сердце страх.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
